Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності
К-сть годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
8 | Амеба, інфузорія - одноклітинні твариноподібні організми (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба – одноклітинні паразитичні організми. Евглена зелена, хламідомонада – одноклітинні водорості (середовище існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Дріжджі – одноклітинні гриби. Бактерії – найменші одноклітинні організми. Роль бактерій у природі та значення в житті людини. Губки, ульва - багатоклітинні організми. Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних, колоніальних організмів, багатоклітинних організмів без тканин. Лабораторні дослідження: Спостереження інфузорій. Міні-проект (за вибором) Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри. | Учень/учениця: називає: - середовища існування одноклітинних організмів; - ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); - ознаки бактеріальної клітини; наводить приклади: - одноклітинних організмів; - використання людиною хламідомонади, дріжджів, бактерій, губок; описує: характеризує: - будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); - прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); - роль одноклітинних організмів в екосистемах; - особливості будови губок, ульви; порівнює за вказаними ознаками: - будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); пояснює: - пристосувальне значення переходу до багатоклітинності; розпізнає (на малюнках та фотографіях): - одноклітинні організми (із числа вивчених); застосовує знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; дотримується правил роботи з мікроскопом; робить висновок: - клітини можуть бути самостійними організмами. |
Last updated